Низький уклін рідному закладу
У кожної людини в її житті є такий період, який гріє душу до останніх днів. Це роки юності, проведені в навчальних закладах.
Для мене такою порою стало навчання в Конотопському медичному училищі. Забути цей час неможливо, оскільки не лише молодість і цікаво проведений час залишив хвилюючі спогади, але і чудовий, високопрофесійний, досвідчений колектив педагогів. Хіба можна забути директора училища Косаря Анатолія Антоновича, завідувача фельдшерського відділення Троца Володимира Михайловича, класних керівників Гайван Вікторію Вікторівну та Гуденко Ганну Іванівну. Вони не лише намагалися нам дати глибокі та міцні знання, але й формували високі професійні якості, виявляли турботливе батьківське ставлення.
Дуже цікавим, затишним та невід’ємним місцем в житті студента є бібліотека. Там не лише величезне зібрання найнеобхіднішої літератури, так званий „мозковий центр”, але й місце зустрічі студентів різних курсів, випускників різних років, студентської юності і досвіду професіоналів. Там можна і знання поповнити, й історії цікаві почути, і обраний шлях виважити. Господиня і справжній професіонал своєї справи бібліотекар Люта Надія Григорівна вміло обслуговує своїх відвідувачів, допоможе, порадить, простежить за порядком і робочою атмосферою. Тягнуться сюди і молоді, юні, і досвідчені, обтяжені життєвою мудрістю. Затишок, доброзичливість, можливість отримати інформацію – це не єдині чинники і показники масовості відвідувачів. Коли тобі раді, коли тебе чують, коли високопрофесійно вирішують питання-це саме той показник сучасної , справді необхідної людині бібліотеки.
І я низько вклоняюся вам, шановні працівники Конотопського медичного училища. Дякую від чистого серця. У зв’язку з ювілеєм, який відзначає цей чудовий навчальний заклад, дозвольте вам побажати наснаги, здоров’я, хороших студентів і нестаріючої душі. Хай збуваються ваші мрії і бажання, хай зігріває вас домашній сімейний затишок, хай зростає ваш добробут!
