І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь!
Що край, то звичай; що сторона, то й новина. Хочеш їсти калачі – не лежи на печі. Українські прислів’я
Мереживо мови вабило до себе протягом усієї історії розвитку людства. І дотепер знання іноземної мови вважається ознакою ґрунтовної освіти та доброго виховання. Особливо це суттєво для спеціальностей, спрямованих на роботу з людьми. Медична практика дедалі вбирає в себе все більше досягнень лінгвістики та граничних з нею дисциплін. Іноземна мова стає не тільки додатковим засобом пізнання та самовдосконалення, а й необхідним документом професійного росту.
Мову, на мій погляд, можливо порівняти з рослиною, з повітряними коренями, що вбирають життєдайну вологу, яка сприяє її розвитку та відтворенню. Сучасне інформаційне суспільство підвищує рівень методичного змісту освіти до суспільно-економічних потреб населення. Закон України „Про вищу освіту” окреслив пріоритети розвитку освітянської справи на основі нових прогресивних концепцій та запровадження сучасних педагогічних технологій, створення навчальних закладів нового покоління. Педагогічні традиції, що склалися у Конотопському медичному училищі, дозволили залишитись в гирлі сучасних вимог навчання. Приєднання України до Болонської конвенції європейської інтеграції освіти сприяло більш повному розкриттю внутрішніх потенціалів та резервів навчально-просвітницької діяльності закладу..
Вивчення іноземної мови – це не тільки знайомство з мовленнєвим етикетом, а й чарівна подорож у світ культурно-історичних та побутових реалій країни, життєвого укладу народів – носіїв вивчення мови.
Трансконтинентальна мережа Інтернет уможливила входження у всесвітній інформаційний простір застосування інтелектуальних інформаційних технологій навчання в училищі.
Традиція викладання іноземних мов бере свій початок від часів його заснування. Не можливо пригадати всіх, хто доклав зусилля для створення дидактично-методологічної бази кабінету іноземних мов. Але і досі зберігається добра пам’ять про випускника відділення класичної філології Львівського університету Голубчика Євгенія Йосиповича. На межі тисячоліть помітну участь в роботі кабінету англійської мови здійснили такі викладачі, як Познанська Н.А., Зюзькова А.В., Шульга Ж..О., Борсяк Ю.А. Завдяки їх активній аматорській діяльності кабінет англійської мови здобув сучасний вигляд та оновлену навчальну базу.
Окрім англійської мови, студенти отримували ґрунтовні фахові знання з німецької та французької мов. Навчальний процес був би цілком неможливий без самовідданої педагогічно діяльності таких викладачів іноземних мов, як Лук’яненко Н.М., Цирулік М.І., Серб С.І., Жуковська Г І., Грановська С.О.
Особливе місце в освіті сучасного медика посідає предмет „Латинська мова”. Медична наукова термінологія у процесі створення завжди перегукується з розвитком різноманітних галузей медичної науки. Утворення нових назв хвороб, лікарських засобів протягом багатьох століть і дотепер відбувається на базі латинсько-грецької лексики. Знання терміноелементів на основі грецьких або латинських словотворчих елементів набули загальноприйняте міжнародне значення, дозволяє зрозуміти точний зміст та конструювати назви за певними узгодженими принципами. У наш бурхливий час більшість галузей медицини приймають латинську міжнародну термінологію, затверджену з’їздами вчених – медиками всіх країн світу.
Діяльність кабінету латинської мови, безперечно, не можливо уявити поза участю колишньої випускниці філологічного факультету, неперевершеного аматора педагогічної справи та бездоганного знавця класичної філології, викладача вищої категорії, майстрині слова з великої літери Ніни Миколаївни Лук’яненко.
Нещодавне введення нових навчальних програм з дисципліни „Іноземна мова” за професійним спрямуванням, як на відділенні „Сестринська справа”, так і на відділенні „Лікувальна справа”, засвідчило подальшу міждисциплінарну інтеграцію з дисциплінами професійної та практичної підготовки. Засвоєння матеріалу фахового циклу неможливо уявити без знайомства з латинською мовою. Основними завданнями курсу є формування у студентів вмінь та навичок логічного формування думки, дотримання послідовності мовлення, вільного користування лексикою ділових паперів і правилами вживання у професійному спілкуванні.
Постійно працюючі гуртки іноземних мов сприяють подальшому поглибленню зацікавленості та професійному становленню студентів завдяки знайомству з країнознавчими реаліями іноземних мов. Застосування викладачами автентичних матеріалів з іншомовних джерел та органічне поєднання чотирьох видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, аудіювання та письма – сприяє опануванню студентами вмінь на рівні, достатньому для іншомовного спілкування у сфері професійної діяльності в типових ситуаціях в усній та письмовій формах, написанні рефератів та анотацій іноземною мовою.
Слід зазначити, що багатьом студентам іноземна мова стала у пригоді. Так, вихованець Конотопського медичного училища Бояринов Олександр проходив службу у військах ООН на території Іраку, де мовою міжнаціонального спілкування була англійська. У пам’яті виникає образ кучерявого стрункого парубка з сильними руками, вихованця фельдшерського відділення Деміхова Андрія. Він також перебував на службі у військах ООН, але вже на території колишньої Югославії, де теж постійно виникала потреба у знаннях іноземної мови.
Для деяких студентів, випускників знання іноземної мови стали передумовою їх професійного становлення та кар’єрного росту. Минулорічна випускниця відділення „Сестринської справи” Олена Дронова успішно склала іспит з англійської мови, щоб залучитись до навчання в магістратурі Житомирського базового коледжу. І все це не виняткові приклади, а загальні випадки застосування набутих знань в училищі. По різному складаються долі випускників медучилища, але всі вони, безперечно, ковалі свого щастя. Окремим вихованцям поталанило здобути роботу за фахом навіть у далекому зарубіжжі: Жанна Скляр постійно доводить набуті в Конотопському медучилищі знання англійської мови, аж в самому Сполученому Королівстві. А от декому із випускників довелось вивчити і зовсім незнайому мову: Вікторія Симоненко та Лілія Лига, окрім англійської, опанували успішно і норвезьку, щоб підтвердити свій фах за кордоном.
Неймовірно, але на північно-американському континенті працюють посланці Конотопського медичного училища : це Марина Ушанська, яка високо несе прапор КМУ в Канаді, там також працює й інший випускник училища – Можаров Денис.
Але слід пам’ятати сьогоднішнім студентам, що знайомство з іноземною мовою може не обмежитись терміном навчання в училищі, а стати покликанням на все життя, як це трапилось з успішними випускницями медучилища: Іриною Козимирчук, Жанною Гуденко, Клавдією Кібець, Людмилою Горбань. До речі, остання, ставши дипломованим спеціалістом з німецької та французької, постійно використовує набуті знання з іноземних мов у німецькій редакції італійського часопису на посаді редактора-коректора. Але де б не довелось виконувати нелегкі обов’язки медика випускникам Конотопського медучилища, звідусіль вони будуть повертатися подумками у свої роки юності, проведені у стінах рідного медучилища. Роки нашої молодості повертаються лише з нашими дітьми та онуками, а от засіб Макрополуса, незважаючи на безупинний науково-технічний прогрес людства, ще й досі не винайдений. Радість спілкування виникає внаслідок порозуміння, а воно неможливе без рідної мови, котра залишається джерелом натхнення та стимулом для вивчення іноземних мов.
Багато студентів – вихованців Конотопського медичного училища підтримують подальші добрі стосунки з навчальним закладом, поділяють здобутий професійний досвід, надають посильну допомогу, листуються із закладом.
